Мета: ознайомлення здобувачів освіти із своєрідністю періоду адаптації дитини до нових умов у перший тиждень перебування в школі; з особливостями організації освітнього процесу в першому класі нової української школи (НУШ); реалізацією принципу наступності дошкільної і початкової загальної освіти; вимогами Базового компоненту дошкільної освіти та Державного стандарту початкової освіти.
Завдання педагогічної практики:
Ознайомити майбутніх вчителів з такими видами діяльності:
- порядок та методика комплектування перших класів;
- плануванням роботи вчителя класовода на перший навчальний тиждень;
- організація прийому дітей в перший день та проведення свята першого дзвоника;
- особливості організації освітнього середовища НУШ;
- своєрідність проведення перших днів занять залежно від індивідуальних особливостей дітей та вимог сучасної школи;
- сучасні методи та форми роботи вчителя початкових класів в НУШ;
- методи виявлення рівня знань та навичок учнів в області усного мовлення, читання, письма, рахунку, малювання, їх уявлення про явища природи, суспільного життя та інших відомих відомостей, навичок, що характеризують рівень їх розвитку;
- особливості співпраці з батьками першокласників НУШ.
- документація вчителя-класовода початкової школи.
У ході практики здобувачі освіти виступають у ролі спостерігачів та помічників учителів перших класів.
- Зміст педагогічної практики «Спостереження за навчально-виховною роботою вчителя-класовода в перші дні дитини в школі»:
- спостереження за організацією освітнього процесу в перші дні дитини в школі;
- надання допомоги вчителю у підготовці класу до зустрічі першокласників;
- участь у святі першого дзвоника;
- аналіз освітнього середовища;
- надання допомоги вчителю у проведенні перших навчальних днів, занять (виготовлення наочних посібників, підготовка матеріалів для уроків, підписування зошитів, проведення динамічних перерв, прийняття відправка дітей додому і т. д.);
- проведення діагностики готовності до навчання першокласників;
- вивчення документації вчителя початкових класів;
- ознайомлення із системою оцінювання;
- участь у проведенні перших батьківських зборів;
- вивчення досвіду вчителя-класовода;
- ведення щоденника практики.
Кожний день практики завершується підведенням підсумків. У ході практики студенти-практиканти виконують завдання визначені в особистому щоденнику з педагогічної практики «Спостереження за навчально-виховною роботою вчителя- класовода в перші дні дитини в школі».
За даним видом практики студенти складають залік. По закінченню практики проводиться конференція.
- Вміння професійної діяльності вчителя, якими необхідно оволодіти студентам відповідно до професіограми вчителя-класовода
І. Здобувачі освіти під час практики оволодівають конструктивною функцією, яка забезпечується такими уміннями:
- визначити тип і структуру уроку;
- визначити й формувати мету уроку;
- відбирати навчальний матеріал, який буде вивчатися на уроці;
- вибирати методи і засоби навчання, відповідно до мети і змісту навчального матеріалу;
- прогнозувати можливі труднощі при засвоєнні дітьми матеріалу уроку;
- планувати пізнавальну діяльність дітей і способи її організації.
ІІ. На практиці закріплюються і удосконалюються уміння, що відповідають організаторській функції:
- виконання наміченого плану уроку;
- раціональний розподіл часу на елементи уроку;
- керування навчальною роботою дітей на всіх етапах уроку;
- формування у дітей навичок навчальної роботи.
ІІІ. Оволодіння мобілізуючою функцією передбачає засвоєння студентами таких умінь:
- активізувати пізнавальну діяльність дітей, сприйняття теми навчального матеріалу, його запам’ятовування;
- застосовувати прийоми навчання, які сприяють переходу мимовільної уваги в довільну;
- розвивати пам'ять;
- формувати інтерес до пізнавальної діяльності як запоруку майбутніх успіхів дітей у навчанні;
- активізувати набуті знання дітей, формувати на їх основі нові.
ІV. Готовність до виконання дослідницької функції зв’язана з творчістю в діяльності учителя і передбачає оволодіння в процесі практики наступною групою умінь:
- аналізувати урок в дидактичному, психологічному і методичному аспектах з урахуванням сучасних вимог до нього;
- оцінювати якість уроку, орієнтуючись на досягнення освітньої, розвиваючої та виховної мети;
- робити висновки з аналізу уроків про роль навчання у формуванні особистості молодшого школяра і використовувати їх у написанні творчої роботи за підсумками практики.
У результаті у здобувачів освіти з’являється можливість на практичному рівні оволодіти методами науково-педагогічних досліджень: спостереження, анкетування, бесіда, вивчення робіт дітей.
Таким чином, у процесі практики поєднується теоретична і практична підготовка майбутніх учителів початкових класів згідно з умовами Державного стандарту початкової освіти України.
