ПРАКТИКА З ПРИРОДОЗНАВСТВА ТА КРАЄЗНАВСТА

 Метою педагогічної практики з основ природознавства і краєзнавства є формування професійних умінь майбутніх вчителів початкових класів з питань ознайомлення молодших школярів з природою та їх екологічного виховання, оволодіння знаннями про природу рідного краю та її основні екосистеми, а також практичними вміннями організації екскурсій та іншими видами професійної діяльності на рівні, що відповідає кваліфікації «молодший бакалавр».

Основні завдання практики

з основ природознавства і краєзнавства

1. узагальнити і закріпити на практиці набуті теоретичні знання з землезнавства, ботаніки, зоології, екології, краєзнавства;
2. ознайомити здобувачів освіти з сезонними змінами в житті рослин, способами розмноження і розповсюдження насіння, показати взаємозв’язки у біогеоценозах;
3. прищеплювати студентам любов до природи та дбайливе ставлення до неї;
4. навчити здобувачів освіти проводити систематичні спостереження за погодою використовуючи метеорологічні прилади і оформлювати результати спостережень;
5. засвоїти основи геоботанічного опису ділянки рослинності;
6. навчити здобувачів освіти орієнтуванню на місцевості як за допомогою приладів, так і за місцевими ознаками;
7. сформувати навички складання топографічних диктантів і легенди до них; ознайомити з топографічними знаками;
8. навчити користуватися планом, картою в межах, необхідних вчителю початкових класів;
9. використовуючи краєзнавчий принцип, навчити розрізняти рослини найближчого оточення, дати уявлення про флору степового Подніпров’я;
10. використовуючи краєзнавчий принцип, навчити розрізняти тварин найближчого оточення, дати уявлення про фауну степового Подніпров’я;
11. дати поняття про види рослин і тварин, які охороняються Червоною книгою України;
12. дати поняття „біоценозу” та „агроценозу”, познайомити з основними видами культурних рослин, що вирощуються в межах області;
13. озброїти майбутніх вчителів необхідними знаннями і навичками для роботи з учнями початкової школи та вихователями дитячих дошкільних закладів.

Здобувач освіти – практикант повинен знати: 

• метеорологічні прилади та їх призначення;
• умовні позначення опадів, оптичних та інших явищ;
• умовні позначення топографічного плану та карти;
• орієнтири на місцевості;
• рослинний і тваринний світ лісу, степу, водойми, парку;
• строки висаджування насіння та розсади у ґрунт;
• принципи формування квітників та клумб;
• ознаки одно-, дво- та багаторічних квітів;
• водні об’єкти області;
• основні музеї міста, парки, пам’ятники;
• корисні копалини області, шляхи їх добування та матеріали, що з них виготовляють;
• основні заповідні території та зони рекреації Дніпропетровщини. 

Здобувач освіти-практикант повинен вміти:

• порівнювати різні метеорологічні явища і робити висновки про стан погоди даної місцевості в даний час;
• вести й аналізувати календар погоди;
• характеризувати рослинність різних екосистем;
• користуватися визначниками рослин і тварин;
• збирати матеріали для гербарію, колекцій;
• вести фенологічні спостереження в природі;
• орієнтуватися на місцевості та складати топографічний план;
• висаджувати та вести догляд за квітами, кущами, деревами;
• користуватися планом і картою, читати масштаб, розрізняти топографічні знаки;
• розрізняти типи ґрунтів;
• користуватися визначником для визначення невідомих рослин і тварин своєї місцевості;
• застосовувати набуті знання в практичній діяльності.

Зміст практики

1. Загальна характеристика району практики

І. Географічне положення

1.1 Географічна адреса району: частина світу – країна та її регіон (північна, південна, західна, східна, центральна і т.п.) – адміністративна область та її частина (аналогічно). Географічні координати крайніх точок.

1.2 Контур району та його конфігурація: форма (прямокутна, квадратна, неправильна, витягнута з пн. на пд./зі сх. на зх. і т.п.), ступінь порізаності кордонів.

1.3 З якими адміністративними районами і де межує? Місця районів-сусідів за протяжністю кордону.

1.4 Оцінка вигідності географічного положення: наявність великих судноплавних річок, важливих транспортних магістралей, вихід до морів, положення відносно державного кордону і т.п.

ІІ. Природні умови і ресурси

2.1 Тектонічна будова та корисні копалини

2.2 Рельєф

2.3 Клімат

2.4 Внутрішні води

2.5 Ґрунти, рослинний та тваринний світ

ІІІ. Історія району та м. Дніпропетровськ

3.1 Найдавніші часи

3.2 Козацька доба

3.3 У складі Російської імперії

3.4 Радянські часи

3.5 Сучасність

IV. Економіко-географічна характеристика району

4.1 Промисловість

4.2 Сільське господарство

4.3 Транспорт

4.4 Сфера послуг

V. Найважливіші екскурсійні об’єкти району та їх коротка характеристика.

2. Екскурсія в Історичний музей ім. Д.І. Яворницького

• знати історію м. Дніпропетровська, області, району, села;
• знати видатних людей міста та області, їх внесок в історію;
• оформити результати екскурсії в польовому щоденнику.

3. Екскурсія в Ботанічний сад ДНУ ім. О. Гончара. Різноманітність рослинного світу. Історія створення Ботанічного саду. Значення ботанічних садів у розповсюдженні та акліматизації рослин. Знайомство з рослинами, що використовуються для озеленення міст.

• знати історію створення і розвитку Ботанічного саду;
• знати значення ботанічних садів у розповсюдженні та акліматизації рослин;
• вміти оцінювати різноманітність рослинного світу Землі.
• оформити результати екскурсії в польовому щоденнику.

4. Фенологічні спостереження. Практичні роботи на клумбах

• проводити аналіз фенологічних спостережень за змінами в живій та неживій природі;
• вести календар природи;
• впорядкування території коледжу;
• сезонні роботи на квітниках.

5. Екскурсія в Дніпропетровський планетарій

• знати науково-практичне значення планетарію;
• оформити результати екскурсії в польовому щоденнику.

6. Екскурсія «Орієнтування в просторі». Складання плану місцевості

• знати, що таке азимут, топографічна зйомка місцевості;
• вміти складати топографічний план місцевості;
• знати способи орієнтування на місцевості.

Організація практики

Навчальна практика з основ природознавства і краєзнавства включає підготовчий, польовий та камеральний періоди.

Підготовчий період — це ознайомлення студентів з програмою практики. Студенти добирають літературний і картографічний матеріал, складають кошторис матеріальних витрат, готують необхідне обладнання, зошити для щоденників, планшети, папки для гербаріїв, фотоапарати, розподіляють обов'язки. Керівники вивіряють необхідні маршрути, домовляються з організаціями про екскурсії, заказують засоби транспорту тощо, визначають пріоритетні об'єкти польової практики, проводять інструктажі щодо безпеки поведінки під час практики, уточнюють тривалість окремих екскурсій.

Польовий період — основний для даної практики. Це дослідження окремих елементів довкілля, міст, сіл, населення. Для кожної теми є відповідні методики. Студенти відвідують заповідні місця, проводять зйомку плану шляху чи ділянки місцевості, ведуть метеорологічні та фенологічні спостереження, виконують дослідження водних об'єктів, знайомляться в музеях з історією рідного краю під час екскурсій, зустрічаються з видатними людьми, допомагають у догляді за рослинами, знайомляться з експозиціями виставок, вивчають природні та штучні екосистеми і т. п.

                                                                                 Форми та методи контролю

У процесі підготовки і проведення цього виду практики здійснюється  такі види контролю: попередній, поточний, підсумковий.

Усі матеріали та відомості, здобуті під час практики, студенти оформляють на камеральному періоді у вигляді щоденників, таблиць, фотомонтажів, замальовок, колекцій, гербаріїв; поповнюють експонатами начальні кабінети, створюють власні педагогічні наочні посібники.

Необхідними для отримання заліку документами є:

1. Польовий щоденник практики, що заповнюється кожним здобувачем освіти індивідуально;

2. Звіт про навчальну практику з основ природознавства і краєзнавства, що виконується кожною академічною групою у текстовому вигляді, а також у вигляді колекцій, гербаріїв, фото- та відеоматеріалів, мультимедійних презентацій тощо.