Революція Гідності: «Герої не вмирають»

Революція Гідності: «Герої не вмирають»

21-22 листопада У Комунальному закладі вищої освіти «Дніпровської обласної ради» Дніпропетровського педагогічного коледжу відбулися заходи з нагоди Революції Гідності Українського народу.

3 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко з метою утвердження в Україні ідеалів свободи та демократії підписав указ про відзначення щорічно 21 листопада Дня Гідності та Свободи.

Революція гідності – це події в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від курсу на Європейську інтеграцію. 21 листопада близько 22:00 на Майдані Незалежності почали збиратися перші учасники мітингу, їх чисельність нараховувала близько 1500 осіб. Вони пікетували Адміністрацію Президента, а потім, повернувшись на Майдан, вирішили лишитися на ніч

У ніч з 29 на 30 листопада для розгону студентського Майдану влада застосувала силу. Площу оточили 300 озброєних спецзасобами бійців «Беркуту». Вони витіснили людей із майдану, б’ючи їх кийками та ногами.

8 грудня в Києві відбувся «Марш мільйонів» – Народне віче з чисельністю, за різними оцінками, понад мільйон учасників. Було прийнято рішення про розширення мітингу та початок блокування Адміністрації Президента, Будинку Уряду та інших установ. 
21 січня одночасно розпочалися атака спецпідрозділів на барикади протестувальників та погроми тітушок. 22 січня під час протистоянь на вулиці Грушевського з’явилися перші загиблі. Були вбиті вогнепальною зброєю Сергій Нігоян, вірменин за походженням, та Михайло Жизневський, білорус.

З 22 січня по 27 січня було захоплено 10 адміністрацій. У всіх областях, крім Донецької та Криму, зібралися мітинги на підтримку Євромайдану.

Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події в Києві 18-20 лютого, у ході яких загинуло близько сотні протестувальників і кілька сотень було травмовано. Уранці 20 лютого протестувальники перейшли у контрнаступ і, незважаючи на значні втрати, змогли зайняти Український дім, Жовтневий палац та відтіснити силовиків до урядового кварталу. Частина силовиків заявила про перехід на бік протестувальників.

Переломним моментом Єврореволюції стало прийняття Верховною Радою 20 лютого постанови «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України». 
22 лютого Верховна Рада України підтримала Постанову про усунення Віктора Януковича з посади Президента України.

Таким чином, події 21 листопада 2013 р. – 22 лютого 2014 р. стали етапом прояву українцями неабиякої сили, мужності, гідності, віри та міцності духу. Вони показали усьому світу, що таке Гідність.

Український журналіст Андрій Хохолкін сказав такі слова: «Я знаю, що таке гідність. Я бачив її. Революція 2013-2014 років…– це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає. Тільки той, хто має гідність, може знайти в собі сили робити те, що вважає за потрібне, незважаючи на страх. Страх померти.
Я бачив гідність у волонтерах-медиках, що виносили поранених під кулями.
Але я не бачив гідності в тих представниках «правоохоронних» органів, котрі прицільно стріляли в Червоний Хрест.
Я бачив гідність в очах хлопців, що без бронежилетів, у пластикових касках, прикриті самими тільки дерев’яними щитами, захищали барикади… Хто, ризикуючи, лягав на залізничну колію, щоб не пустити війська в Київ.
І я не бачив гідності в тих, хто маючи на руці годинник за 600.000 доларів, платив по 200 гривень тітушкам, що пробивали голови молотками захисникам демократії в Україні.
Я бачив гідність українського офіцера, котрий, беззбройний, ішов на озброєних окупантів, я бачив гідність українських ультра…
Я бачив гідність кримських мусульман, котрі запропонували православним українського патріархату правити служби в своїх мечетях, я бачив гідність у священиках, які повернули мені віру в те, що Церква може бути разом з народом.
…І ви знаєте, що якщо хтось захоче позбавити нас нашої гідності – то ми зможемо себе захистити. Як не в суді, то на вулиці, співаючи гімн

України з коктейлем Молотова в руках»

Протоієрей Георгій Коваленко сказав: «У Бога немає мертвих, у Бога – усі живі! Господь сказав, що «немає більшої від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх». А вшануємо хвилиною мовчання тих, хто власною смертю виборював свободу й незалежність нашої України. Пом’янемо і Небесну сотню, і тих воїнів, які загинули в зоні АТО. Герої не вмирають!

В рамках вшанування подій Революції Гідності студенти коледжу відвідали Алею пам’яті Небесної Сотні та Героїв АТО, переглянули відеоролики присвячені подіям на Майдані та влаштували обговорення у кожній аудиторії на виховних годинах разом зі своїми кураторами. Ініціативні групи підготували презентації та відео проекти з метою актуалізації та популяризації теми української визвольної боротьби, вшанування пам’яті героїв нашої Батьківщини.